Вибухозахисні навантажувачі
Існує ряд потенційно небезпечних сфер діяльності, у яких не виключено запалення парів, газів, пилу та порошку, що несе у собі певні ризики під час проведення більшості робіт. Прикладами цих галузей є фармацевтична, хімічна, нафтохімічна та газова промисловість, а також виробництво та зберігання низки харчових продуктів, алкоголю, господарських товарів та парфумерії. Для переміщення вантажів на таких виробництвах використовуються електричні та газові навантажувачі, але не слід забувати про те, що в умовах підвищеного ризику спалаху вони можуть бути небезпечними. Справа в тому, що у перерахованих вище навантажувачів можливе іскріння, нагрівання поверхонь до дуже високої температури, а також займання внаслідок недоліків в системі впорскування дизельного палива в двигун.
У принципі, кожна з компаній, що виконують роботи в галузі, пов'язані з підвищеною небезпекою загоряння та/або вибуху, повинна дотримуватися умов так званої Першої директиви (ATEX 137). У ній обумовлюються номінальні вимоги до безпеки працівників та охорони здоров'я в потенційно вибухонебезпечних умовах. Для того, щоб виділити конкретніші аспекти Директиви, робочі зони потенційної небезпеки класифікуються на:
- Зону 0 - до неї відносяться простори, на яких вибухонебезпечні пари або гази присутні протягом тривалого часу;
- Зону 1, де небезпека вибуху – досить рідкісне явище;
- Зону 2 де не існує ризику вибуху в умовах нормальної роботи. Така небезпека можлива на даній території виключно через аварійну ситуацію.
Якщо ризики пов'язані з парами і газами, і з пилом і порошками, то зони ризику диференціюються як Зона 20, 21 і 22, де зі збільшенням цифрового значення ймовірність вибуху знижується.
На нашому сайті представлене обладнання всіх видів безпеки.
